Керувати

Статті

Червневі дні

Це був водний похід 1 категорії складності в червні цього літа по річкам Гнила та Збруч, що на кордоні Хмельницької та Тернопільської областей. Одразу після сесії вирушили на зустріч пригодам. Перші три дні до злиття Гнилої із Збручем були найскладніші. Дівчата йшли берегом, а хлопці маневрували крізь хащі і тягнули байдарки по мілині. Валера навіть загубив весло, але на щастя знайшов його в кущах.

Десь на Збручі

Десь на Збручі

Майже одразу у нас почалися екскурсії місцевими пам’ятками. У цьому регіоні майже в кожному селі є костел, замок і багато церков. Річ у тому, що Збруч раніше був кордоном між Польщею та Литовським князівством, а потім Російською та Австро-Угорською імперією, тому тут є залишки укріплень тих часів. Під час маршруту ми побачили замки в Кудринцях, Сидорові, Чорнокозинцях, Скалі-Подільській, Окопах Хотині та Кам’янець-Подільському. Також відвідали Гусятин, де покаталися на величезних гойдалках та оцінили пам’ятник Северину Наливайко, який родом був саме з цих місць.

Кавказ 2012. Хроніка пригод.

Бажання піти в якісь високі гори виникло в нас ще під час кримського походу 2011 року. Тоді ми запропонували Віталію Олександровичу повести нас на Алтай. Дорого і далеко – відповів він, а після зимових свят я дізнався, що Скіфи збираються в серпні цього року на Кавказ. Звісно ж ця новина швидко розповсюдилась в скіфських колах. Купа народу відвідувало лекції з гірського туризму. В похід на Кавказ збиралося піти майже 30 чоловік. На лекціях з’являлися і такі люди, котрих я вперше бачив в клубі. Олег з Віталієм Олександровичем думали навіть повести паралельно дві групи.

В уявленні людей Кавказ є якоюсь чарівною казкою, а потім з’являються реальні перешкоди: робота, плани на літо з друзями на морі, фінансові труднощі. Зрештою на контрольний виїзд у Фастівський кар’єр нас виїхало 10 чоловік, а в похід пішло 9. Передчуття пригод, на які ти чекав весь рік, як в рекламі «Red Bull» – надавало крила. Мрійливість та в той же час безлад в голові, спричинений тим, що за 2 тижні перед походом розумієш, що десь треба знайти купу спорядження – ось що я відчував перед Кавказом. Нарешті 2 серпня. Вісімнадцята година. Неймовірно спекотний вечір. Проводжають друзі та рідні. Потяг Київ – Кисловодськ. Маємо їхати майже добу.

Почуйте всі!

Богдан ГаврилишинПочуйте всі – те, про що мало говорити, чути чи писати! Це потрібно сприймати: «…всім , чим вас наділив Бог. Кожним органом, всіма відчуттями.»( Б. Гаврилишин.)

Ти – українець, ти – українка, наша земля – Україна. Це не можна витерти із пам’яті, не можна цуратися, цим потрібно пишатися!

Людина, про яку я напишу, пишається тим , що він українець, все своє життя. Він продовжує це невпинно підтверджувати словами, справами та письменницьким пером.

«Залишаюсь українцем» – так називається книга, призентація якої відбулася в Українському домі 19 жовтня. Як сказав Його Святість Патріарх УПЦ Філарет: «… дуже вчасно вийшла книга! Живучи на такій прекрасній землі, люди, в більшості тілом лише українці, а духом – ні.», вручаючи автору книги орден Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня.

В тій залі мала б бути вся Україна.

Придністров’я: країна-нелегал

Автор: Сергій Корнилюк

Є подорожі які не забуваються. Є історії якими хочеться ділитися. Є маршрути, на які хочеться звертати увагу.

І на все ніколи нема часу.

Не любив у школі працювати з контурними картами. Завжди отримував четвірки за нерівномірну затушовку, а одного разу за надмірну деталізацію. І так по житті у всьому.

Тому хочеться за ці 7 тижнів прописати по 7 штрихів на 7 міст (місць?), які найбільше ціню, люблю або просто важливі. 7 міст по 7 штрихів – 49 історій, і потім знову затихнути, доки не з’явиться що додати

Спочатку з’явилось на блозі ГеоКлаб

Байдарочне есе

Байдарочний похід в травні, на Пікасу

Вікторія Іванова, 2011

Події, про які йтиметься у статті, можуть видатись неактуальними – адже я опишу свої враження про похід на байдарках по річці Серет у травні цього року. Він тривав 12 днів і вів його легендарний Віталій Олександрович Примак. Знаєте, може я й не пам’ятаю більшості назв населених пунктів, які ми пропливали, а також численних легенд, якими овіяні релігійні споруди, жодну з яких ми не оминули. Тим не менш, у голові – безліч спогадів і вражень трьохмісячної витримки, що може служити доказом про те, що все, що стирається з пам’яті – непотрібне, а те, що варте вашої уваги – без зайвих зусиль залишилось в голові.

Зібралась неймовірна компанія