Керувати

Статті

Почуйте всі!

Богдан ГаврилишинПочуйте всі – те, про що мало говорити, чути чи писати! Це потрібно сприймати: «…всім , чим вас наділив Бог. Кожним органом, всіма відчуттями.»( Б. Гаврилишин.)

Ти – українець, ти – українка, наша земля – Україна. Це не можна витерти із пам’яті, не можна цуратися, цим потрібно пишатися!

Людина, про яку я напишу, пишається тим , що він українець, все своє життя. Він продовжує це невпинно підтверджувати словами, справами та письменницьким пером.

«Залишаюсь українцем» – так називається книга, призентація якої відбулася в Українському домі 19 жовтня. Як сказав Його Святість Патріарх УПЦ Філарет: «… дуже вчасно вийшла книга! Живучи на такій прекрасній землі, люди, в більшості тілом лише українці, а духом – ні.», вручаючи автору книги орден Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня.

В тій залі мала б бути вся Україна.

Придністров’я: країна-нелегал

Автор: Сергій Корнилюк

Є подорожі які не забуваються. Є історії якими хочеться ділитися. Є маршрути, на які хочеться звертати увагу.

І на все ніколи нема часу.

Не любив у школі працювати з контурними картами. Завжди отримував четвірки за нерівномірну затушовку, а одного разу за надмірну деталізацію. І так по житті у всьому.

Тому хочеться за ці 7 тижнів прописати по 7 штрихів на 7 міст (місць?), які найбільше ціню, люблю або просто важливі. 7 міст по 7 штрихів – 49 історій, і потім знову затихнути, доки не з’явиться що додати

Спочатку з’явилось на блозі ГеоКлаб

Байдарочне есе

Байдарочний похід в травні, на Пікасу

Вікторія Іванова, 2011

Події, про які йтиметься у статті, можуть видатись неактуальними – адже я опишу свої враження про похід на байдарках по річці Серет у травні цього року. Він тривав 12 днів і вів його легендарний Віталій Олександрович Примак. Знаєте, може я й не пам’ятаю більшості назв населених пунктів, які ми пропливали, а також численних легенд, якими овіяні релігійні споруди, жодну з яких ми не оминули. Тим не менш, у голові – безліч спогадів і вражень трьохмісячної витримки, що може служити доказом про те, що все, що стирається з пам’яті – непотрібне, а те, що варте вашої уваги – без зайвих зусиль залишилось в голові.

Зібралась неймовірна компанія

Новоліття

Щедрий вечір – свято місячної і зоряної ночі. Величаючи Місяць і зорю, прадід уводить нас у глибинніші таємниці життя, до первопочину світу на землі.

Вшанування Місяця нашими предками відоме з V тисячоліття до н.е., з часів “Трипільської археологічної культури”, яка відображує найпершу в світі державу Аратту. Але місячні календарі зображувались ще на кістках мамонта – і це відповідає двадцятому тисячоліттю слов’янського етногенезу, відзначеному “Велесовою книгою”.

Волхви ворожили за поверхнею місяця та зміною його фаз по так званих книгах “Лунниках”. “Звіздниця” – одна з трьох книг слов’янської Веди (Вєти, яку зберегли в Родопах болгари-помаки).

Колись давно Новоліття або Новий рік в Україні-Русі

Подорож в Задзеркалля!

Переможець конкурсу «Скіфське перо 2011 весна»Арцемович Роман

Мандрівка з самого початку була нестандартною. Через брак квитків, частина Скіфів вирушила іншим потягом. З рештою команди (Макс, Олег, Оля, Роман) ми виїжджали потягом  №09 Ш з Центрального вокзалу. Знайшовши необхідний вагон ми нарешті поскидали речі і сіли пити чай. Перекусивши, чим Бог послав, а точніше, хто що взяв їстівного собі в дорогу.  Потомлені всі вляглись спати. Нам почало везти ще з моменту приїзду.

Із станції одразу відправлялась наша маршрутка до кордону. Потрібно було подолати 30 км до необхідного села. Якість дорожнього покриття була жахлива. Яма на ямі. Виникло стійке враження, що війна зачепила і нашу територію. За 45 хв. такої тряски ми вигрузились в ще більш цікавому місці