«Скіфи» Студентський туристський клуб КНЕУ

2. Ой ти, дівчино, з горіха зерня І.Франко

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько колюче терня?
Чом твої вустонька тиха молитва,
А твоє слово – остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ой, тії очі, темніші ночі,
Хто в них задивиться, сонця не хоче!
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре…
Ти мої радощі, ти ж моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, – загублю душу.
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти ж моє горе!

3. Ой, служив я в пана народна

Як служив я в пана
Та й першеє літо та й літо -
Заслужив я у пана
Курочку за літо.

А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я в пана
Та й другеє літо та й літо -
Заслужив я у пана
Качечку за літо.

А те кача дрібно скаче,
А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я в пана
Та й третєє літо та літо -
Заслужив я у пана
Гусочку за літо.

А те гуся суся-сюся,
А те кача дрібно скаче,
А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я в пана
Та й четверте літо та літо -
Заслужив я у пана
Індика за літо.

А той індик дик-дик, дик-дик,
А те гуся суся-сюся,
А те кача дрібно скаче,
А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я в пана
Та й на п’яте літо та й літо -
Заслужив же я у пана
Барана за літо.

А той баран круторогий -
Поламав він собі ноги,
А той індик дик-дик, дик-дик,
А те гуся суся-сюся,
А те кача дрібно скаче,
А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Ой служив же я в пана
Та й на шосте літо та й літо -
Заслужив же я у пана
Телятко за літо.

А те теля хвостом виля,
А той баран круторогий -
Поламав він собі ноги,
А той індик дик-дик, дик-дик,
А те гуся суся-сюся,
А те кача дрібно скаче,
А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я в пана
Та й на сьоме літо та й літо -
Заслужив же я у пана
Дівчину за літо.

А та дівка напилася,
Впала з печі, забилася.
А те теля хвостом виля,
А той баран круторогий -
Поламав він собі ноги,
А той індик дик-дик, дик-дик,
А те гуся суся-сюся,
А те кача дрібно скаче,
А та курка-чубатурка
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

4. Гадюка народна

В жаркий день при дороге
Помирала змея.
Рядом шли чьи-то ноги -
Рядом девушка шла.

“Девушка, помоги мне, -
Прошипела змея.
Девушка, помоги мне -
Будем вечны друззя.” (куплет – 2р)

И она обернулась
И к змее подошла.
И змею, как ребёнка,
На руках унесла.

“Не боюсь, что гадюка,
Не боюсь, что змея, -
А боюсь, что не будешь
Ты так добра как я” (куплет – 2р)

И прошло две недели
И здорова змея.
“Девушка, что мне делать -
Я должница твоя.

“Дай тебя поцелую, -
Прошипела змея, -
Дай тебя поцелую,
Пока добрая я.” (куплет – 2р)

И она укусила
Прямо в губы её.
Девушка, умирая,
Прошептала: “За что?”

“Ты сама виновата, -
Прошипела змея, -
Ты сама виновата -
Гадам верить низзя.” (куплет – 2р)

5. Водограй В.Івасюк

Він:
Тече вода, тече бистра, а куди — не знає,
Поміж гори в світ широкий, тече, не вертає.
Обоє:
Ми зайдемо в чисту воду біля водограю
І попросим його щиро — хай він нам заграє…

Приспів:
Ой водо-водограй, грай для нас грай.
Танок свій жвавий ти не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси
Що хочеш, водограю, попроси.

Струни дає тобі кожна весна,
Дзвінкість дарує їм осінь ясна.
А ми зіграєм на струнах твоїх,
Хай розіллють вони радісний сміх.

Вона:
Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.
Він:
Краще я зберу всі води й зроблю з них цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

Приспів

6. Червона рута В.Івасюк

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.

Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?

Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, —
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.

Бо твоя врода —
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених.
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.

І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Приспів.

7. Я піду в далекі гори В.Івасюк

Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила —
Карі очі, чорні брови.

Приспів:
Мила моя, люба моя,
Світе ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І сади цвітуть для мене,
Як до тебе йду.

А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину —
Чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.

Приспів

8. Гуцулка Ксеня Я.Барнич

Dm                        Gm A
Темна нічка гори вкрила
Dm
Полонину всю залила,
B                                      Gm
А в ній постать сніжно-біла
A                                   Dm
Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:

A            Dm
Гуцулко Ксеню,
Gm               Dm
Я тобі на трембіті
Gm                            Dm
Лиш одній в цілім світі
A              Dm      A
Розкажу про любов.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він в останню ніч прощав.

Черемошу грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

9. Кедь ми прийшла карта народна

Вступ:    Am    F    E (4)

Am                    E     F    E           Am
Кедь ми прийшла карта нароковац,
Am                  F    G    C
Став я свого неня дошіковац:
Am                    F             G             E
“Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю – |
Am            Dm           Am    Dm  F E Am                        | (2)
Йди за мене слу- жить на ту войну”.                  |

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
“Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш,
Най я си погулям в тот молодий час.
Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш,
Най я си погулям в тот остатній раз”.

Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей ляти.
Ніхто не заплаче, ні отец, ні матка,          | (2)
Лем за мном заплачут три дівчатка.       |

А єдна заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват,
А третя заплаче, бо плакати мусить,    | (2)
Бо вона від мене перштінь носить.          |

Фінал (на тему Вступу).

10. Шабелина народна, рекрутська

Em         H7        Em       H7
Ой, хмариться, туманиться
Em    D   G   D   G
Дрібні дощі йдуть
G            Am         G            H7
Там молоді жовня-жовнярики
Em       H7     Em   D    G    D
Мед – горілку п’ю -у -у -уть
G       Am          G         H7
Там молоді жовня-жовнярики
Em        H7           Em
Мед – горілку п’ють.

Пють горілку, ще й наливку,
Їдять пампушки
Та ще й собі споглядають
На чужі жінки.

Чужа жінка, як ягідка,
Як вишневий цвіт.
А ти ж мені, шабелино
Завязала світ.

Візьму ж я тебе шабелино
Та й за гострий край
Пущу ж я тебе, шабелино,
В глибокий Дунай.

Плавай, плавай, шабелино,
Вчися плавати
А я піду, молод жовняр
Жінку шукати.

А як я собі шабелино,
Жіночку знайду
Тоді я ж тебе, шабелино,
До боку припну.

Ой, хмариться, туманиться
Дрібні дощі йдуть
Там молоді жовня-жовнярики
Мед – горілку п’ють.

Em D
Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Am Hm
Коли до губ твоїх лишається півкроку –
Em D
Зіниці твої виткані із подиву,
Em Hm
В очах у тебе синьо і широко.

Em D G
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
C G D
Той шепіт мою тишу синьо крає,
Em D G
І забуваю я, що вмію дихати,
Am Hm Em
І що ходити вмію, забуваю.

Em D G
А чорний птах повік твоїх здіймається
C G D
І впевненість мою кудись відмає.
Em D G
Неступленим півкроку залишається,
Am Hm Em
Півподиху у горлі застрягає.

Em D G
Зіниці твої виткані із подиву,
C G D
В очах у тебе синьо і широко,
Em D G
Але до губ твоїх лишається півподиху,
Am Hm Em
До губ твоїх лишається півкроку.

Em D G
Але до губ твоїх лишається півподиху,
Am Hm E
До губ твоїх лишається півкроку.

C A
Стара кав’ярня в центрi Львова
Dm G
Я зайшов туди раптово
C A Dm G
Ти сиділа за столічкoм в глибині
C A
Філіжанку з порцеляни
Dm F7
Елеганцько, двома пальцями
C A Dm G C
Ти тримала і посміхалась мені

Приспів:
C A Dm G
Роксоляно, мені бракує твоїх уст
C A Dm G
Роксоляно, мені бракує твоїх очей
C A Dm F7
Роксоляно, мені бракує твого бюсту
C A Dm G C
Роксоляно, i тих шальоних ночей

Потім ми шпацерували,
Пили пиво з дерунами,
І шампана, і горілку, і каберне.
Потім ніц не пам’ятаю,
Рано очі відкриваю,
А біля ліжка – чорне твоє комбіне.

Приспів.

А в наступний понеділок
Шось ми в споднях засвербіло,
Я пахвину аж до виразки роздер.
Сіро-ртутну мазь купив
І мастив, мастив, мастив.
Роксоляно, з ким тобі файно тепер?

Приспів.
——————————————————–
Варіант акордів зі Збірника пісень Студентського Братства
Львівської Політехніки:

G Em Am D
Стара кав’ярня в центрі Львова, я зайшов туди раптово.
G Em Am D
Ти сиділа край столічка в глибині.
G Em Am D
Філіжанку з порцеляни елігантсько, двома пальцями,
G Em Am D G
Ти тримала і посміхалась мені.

Em Am
Сіла птаха білокрила на тополю,
D G H7
Сіло сонце понад вечір за поля.
Em Am
Покохала, покохала я до болю
H7 Em
Молодого, молодого скрипаля.

Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я принесла своє серце скрипалю.*

Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна.
І не знала, що та музика чарівна
Не для мене, а для іншої луна.
___________________________________
Відміна:

Покохала, зачарована струною,
Заблукала у березовім гаю,
І понесла журавлиною весною
В гай зелений своє серце скрипалю.

Am Am/F
Завтра прийде до кімнати
Am Am/F
Твоїх друзів небагато,
Am Am/F E7
Вип’єте холодного вина.

Хтось принесе білі айстри,
Скаже хтось — життя прекрасне,
Так, життя прекрасне, а вона…

Приспів:
C G C
А вона, а вона сидітиме сумна,
C G G7 E7
Буде пити — не п’яніти від дешевого вина.
Am E E7 Am
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь,
Am E E7 Am
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так вже в світі повелося —
Я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі уста.

Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Приспів:
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити — не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати… ніч безмежна і пуста.

Am A7 Dm
Засвистали козаченьки
G F C E7
В похід з полуно_ чі,–
Am Dm E Am F
Виплакала Марусенька
Dm E Am
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає…
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:

“Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!”

“Ой, рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та вже щось мій вороненький
В воротях спіткнувся.

Ой, Бог знає, коли вернусь,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусенку
За свою дитину!”

“Ой, рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?”

“Ой, не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький –
Назад сподівайтесь!”

—————————-
Варіант тексту 2:

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі;
Виплакала Марусенька
Свої карі очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися,
А за свого миленького
Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає;
Мати сина в дороженьку
Слізно проводжає.

Прощай милий мій синочку!
Та не забавляйся!
За чотири неділеньки
Додому вертайся!

Ой, рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться, -
Та вже щось мій вороненький
В воротах спіткнувся.

Ой, Бог знає, коли вернуся,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусенку
За свою дитину!

Прийми її, матусенько,
Всі ми в Божій волі.
Бо хто знає, чи жив вернуся,
Чи ляжу на полі?

Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?

Ой, не плачте, не журіться.
В тугу не вдавайтесь.
Заграв кінь мій вороненький,
Назад сподівайтесь.

16. Ой на горі та й женці жнуть народна

Ой на Горі тай Женці жнуть | (2)
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Гей долиною гей широкою Козаки йдуть !

Попереду Дорошенко | (2)
Веде своє військо військо запорізьке хорошенько

Гей долиною гей широкою хорошенько !

Посеpединi/посереду пан хоpунжий | (2)
Пiд ним кониченько,
пiд ним воpоненький сильно дужий
Гей долиною гей широкою сильно дужий !

А позаду Сагайдачний | (2)

Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний !

Гей вернися Сагайдачний | (2)
Візьми свою жінку віддай тютюн-люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний !

З жінкою в поході не возиться | (2)
А тютюн та люлька Козаку в дорозі знадобиться !
Гей долиною гей широкою знадобиться !

Гей хто в лісі озовися | (2)
Та викришем вогню та затягнем люльку не журися!

Гей долиною гей широкою не журися !

Em C
При долині кущ калини
Am D G-E
Нахилився до води.
Am D G C
Ти скажи, скажи, калино,
Am H7 Em
Як попала ти сюди.

Якось ранньою весною
Козак бравий прискакав.
Милувався довго мною,
А тоді з собою взяв.

Він хотів мене калину
Посадить в своїм саду.
Не довіз і в полі кинув –
Думав, що я пропаду.

Я за землю ухопилась,
Стала на ноги свої.
І навіки поселилась
Де вода і солов’ї.

Ти не дми на мене, вітре,
Я тепер не пропаду:
Наді мною сонце світить
І надалі я цвіту.

Ой чий то Кінь стоїть
Що Сива Гривонька
Сподобалась мені
Сподобалась мені
Тая Дівчинонька

Не так та Дівчина
Як Біле Личенько
Подай же Дівчино
Подай же Гарная
На Коня Рученьку

Дівчина підійшла
Рученьку подала
Бодай же я була
Бодай же я була
Кохання не знала.

Кохання-кохання
З Вечора до Рання
Як Сонечко зійде
як Сонечко зійде
Кохання відійде *
_____________________
*Відміна:
Кохання-кохання
З Вечора до Рання
Як Сонечко зійде
як Сонечко зійде
Козак в Похід іде
_____________________
Акорди:
Dm
Ой чий то Кінь стоїть
Am
Що Сива Гривонька
Dm
Сподобалась мені
Am
Сподобалась мені
E Am
Тая Дівчинонька
_____________________
Інший варіянт акордів:
Gm D7 Gm
Ой чий то кінь стоїть
D7 Gm
Що сива гривонька
Cm F7
Сподобалась мені,
A# Cm
сподобалась мені
D7 Gm
Тая дівчинонька

Am F G
Їхав, їхав козак містом,
C Dm E
Під копитом камінь тріснув,
Am F
Та раз, два.
C Dm E
Під копитом камінь тріснув.
Am
Та раз!

Під копитом камінь тріснув -
Соловейко в гаю свиснув.
Та раз, два.
Соловейко в гаю свиснув.
Та раз!

Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати.
Та раз, два.
Виклич мені дівча з хати.
Та раз!

Виклич мені дівча з хати -
Щось я маю розпитати…
Та раз, два.
Щось я маю розпитати…
Та раз!

Щось я маю розпитати…
Чи не била вчора мати
Та раз, два.
Чи не била вчора мати
Та раз!

Ой хоч била, хоч не била,
А зустрілась, полюбила
Та раз, два.
А зустрілась, полюбила
Та раз!

————————————-
Ще акорди:
Am F
Їхав, їхав козак містом,
C F E
Під копитом камінь тріснув,
Am
Та раз, два.
C F E
Під копитом камінь тріснув.
Am
Та раз!

Fm C7 Fm
Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?
G# D#7 G#
Я тебе чека- ла. *
A#m C7 Fm
Чи коня не мав, чи стежки не знав, |
G# A#m C7 Fm |
Мати не пуска- ла? | (2)

І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала –
Найменша сестра, бодай не зросла, |
Сідельце сховала. | (2)

А старша сестра сідельце знайшла,
Коня осідлала –
“Поїдь, братику, до дівчиноньки, |
Що тебе чекала” | (2)

Тече річенька, невеличенька,
Схочу перескочу,
Віддайте мене, моя матінко, |
За кого я схочу. | (2)

Am Dm Am
Ой у Вишневому Саду там Соловейко щебетав
C E Am
Додому я просилася а ти мене все не пускав |(2)

Ой Милий Мій а я Твоя пусти мене зійшла Зоря *
Проснецця Матінка Моя буде питать де була я |(2)

А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська Ніч
Весна іде Красу несе і тій Красі радіє все |(2)

Ой Доню-доню в чому річ де Ти блукала цілу ніч
Чому розплетена коса а на очах бринить сльоза |(2)

Коса розплетена моя її Подруга розплела
А на очах бринить сльоза бо з Милим у розлуці я |(2)

Ой Мамо-Мамо й Ти була як я Дівчина-молода
Я жити хочу я люблю Мамо не лай Доньку свою |(2)
___________________________________________________
*Відміна:
О Милий Мій молю Тебе зійшла Зоря пусти ж мене

1. Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи.
Як у сні я вас побачу:
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі! Ви чарівно глибокі, |
Ви мої одинокі, |(2)
Ох, як я люблю вас. |

2. Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Приспів.

3. Та заглянули очі
Мені в серце і душу, -
І тепер вже щоночі
Я їх бачити мушу.

Приспів.

4. Вами, очі, любувалась,
Бо навік в вас закохалась.
Хоч на мене ви гляділи
Та мене не розуміли.*

Приспів.

5. Гляньте, очі, ви на мене,
Гляньте нині, в цій хвилині,
Бо безмірно вас кохаю
І без вас я пропадаю.

Приспів.

6. Карі очі, чорні брови
То – чарівний дар любови,
То – найкращий чар кохання
І надії й сподівання.**

Приспів.
________________________________
7. Раз мені моя мама
Гарну ляльку купила,
За її карі очі
Я її полюбила.

Приспів.
________________________________
* Не раз вами любувався,
Не раз вами милувався,
Ви на мене хоть гляділи
Ви мене не розуміли.

** Карі очі, чорні брови,
Ви – чарівний дар любови.
Ви – чарівний дар кохання
І надії й сподівання.

________________________________
Акорди:***

C G
Карі очі, чорні брови,
C
Не забуду вас ніколи.
G
Як у сні я вас побачу:
C
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
F C
Очі! Ви чарівно глибокі, |
G |
Ви мої одинокі, |(2)
C |
Ох, як я люблю вас. |

23. Ніч яка місячна Музика народна, слова М. Старицького

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить;
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що босії ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Am Е Am G
Горiла сосна палала
С G
Горiла сосна палала, пiд нев дiвчина стояла
Am Е Am G
Пiд нев дiвчина стояла
С G
Горiла сосна палала, пiд нев дiвчина стояла
Am Е Аm
Пiд нев дiвчина стояла

Під нев дівчина стояла | (2)
Русяву косу чесала | (2)

Ой коси, коси ви мої | (2)
Довго служили ви мені | (2)

Більше служить не будете | (2)
Під білий вельон підете | (2)

Під білий вельон, під хустку | (2)
Більш не підеш ти за дружку | (2)

Під білий вельон, з кінцями | (2)
Більш не підеш ти з хлопцями | (2)

Під білий вельон, під вінець | (2)
Більш не підеш ти у вінець | (2)

Під білий вельон, у танок | (2)
Більш не підеш ти до дівок | (2)

Ой у лузі червона калина,
Покохала молода дівчина,
Покохала козака покохала
За що доля їй така, тай не знала. | (2)

Ой у лузі червона калина,
Загубила спокій та дівчина,
Покохала козака та й до болю,
А козак не хоче жити в неволі. | (2)

Програш.
Модуляція.

А козак той спокою не має,
Вільний вітер у душі співає,
Де буває там і знайде дівчину,
Задурманить голову і покине. | (2)

Модуляція.

Ой у лузі червона калина,
Покохала молода дівчина,
Покохала козака покохала,
За що доля їй така, тай не знала. | (2)

Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося.
Щоб наша доля нас не цуралась, |
Щоб краще в світі жилося. | (2)

Вдармо об землю лихом-журбою
Щоб стало всім веселіше!
Вип’єм за щастя, вип’єм за долю, |
Вип’єм за все що миліше. | (2)

Гей нумо, хлопці, славні молодці,
Чом ви сумні, невеселі?
Чи у шинкарки мало горілки, |
Пива чи меду не стало? | (2)

Пиймо, панове, пиймо, братове,
Пиймо, поки іще п’ється!
Поки недоля нас не спіткала, |
Поки ще лихо сміється. | (2)

Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося.
Щоб наша доля нас не цуралась, |
Щоб краще в святі жилося. | (2)
______________________________________
Відміна:*
Dm Gm Dm Gm
Гей нуте хлопці славні молодці
Dm B C7 F
Чом ви смутні невеселі
F B F Gm |
Хіба в шинкарки мало горілки |(2)
Dm Gm Dm A7 Dm |
Пива і меду не ста___ло ? |

Гей наливайте повнії чари
Щоб через вінця лилося
Щоб наша доля нас не цуралась |
Щоб краще в світі жилося ! | (2)

Вдармо ж об землю лихом-журбою
Щоб стало всім веселіше
Вип’єм за щастя вип’єм за долю |
Вип’єм за все що рідніше ! | (2)

Щоб наша доля нам засіяла
Мов тая зіронька з неба
Доленька тая — воля святая |
Більшого щастя не треба ! | (2)

Пиймо ж панове пиймо братове
Пиймо покіль іще п’ється
Поки недоля нас не спіткала |
Поки ще лихо сміється ! | (2)

Там, під Львівським замком старий дуб стояв,
Там, під Львівським замком старий дуб стояв. |
А під тим дубочком партизан лежав. | (2)

Він лежить, не дише, він неначе спить,
Він лежить, не дише, він неначе спить. |
Золоті кучері вітер шелестить. | (2)

Над ним стара мати стомлена стоїть,
Над ним стара мати стомлена стоїть. |
І до свого сина тихо говорить: | (2)

“Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Сину ж ти мій, сину, дитино моя, |
Були б тя не вбили, якби не війна. | (2)

Було вас у батька п’ятеро синів,
Було вас у батька п’ятеро синів; |
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій. | (2)

Як ти був маленький, батько воював,
Як ти був маленький, батько воював – |
Він за Україну голову поклав!” | (2)

Я ж тебе кохала, я ж тя берегла
Я ж тебе кохала, я ж тя берегла |
-А тепер могила тут буде твоя. | (2)

А позаду неї отаман стоїть,
А позаду неї отаман стоїть. |
З повним жалю серцем, тихо говорить. | (2)

Не плач стара мати, син героєм став,
Не плач стара мати, син героєм став. |
Він за Україну голову поклав. | (2)

Він за Україну, за свій рідний край,
Він за Україну, за свій рідний край. |
Щоб по Україні не ходив москаль. | (2)

Тече річка Тиса, в ній мoскалська кров,
Тече річка Тиса, в ній москaлська кров. |
Москалів ми били, будем бити знов! | (2)

Висока могила, хрест березовий,
Висока могила, хрест березовий. |
А на тому хресті Тризуб золотий. | (2)

Вступ: C F G C x2

C G
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
G C
А лента набої поспішно подає.

Приспів (x2):
C F
Ах, лента за лентою – набої подавай,
G C
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів.

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів.

До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів.

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.

Приспів.

А ворог атакує, в останній момент -
Наново заграв вже затихлий кулемет.

Приспів.

————————————–
Акорди (варіант 2) для нижчого голосу:

Вступ: G C D G x2
G D
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
D G
А лента набої поспішно подає.

Приспів (x2):
G C
Ах, лента за лентою – набої подавай,
D G
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

1.
У Данила-короля,
є похресниця Земля.
На Волинь опісля бою,
із дружиною гучною,
сам Данило йшов здаля.

Приспів:
Волинь – сто лісів, сто озер, сто доріг.
Волинь – із намиста пісень оберіг.
Волинь – коронована щедра земля,
від Данила короля.

2.
Українства тут колиска,
всі слов”яни із Полісся.
Лик Волинської ікони,
святить рід і мідні дзвони,
від Данила короля.

Приспів.

3.
Свято Храмове престольне,
просять княжича до столу.
Пишнотілі молодиці,
підливають медівниці -
тут думкам і серцю воля!

Приспів. (2)