Керувати
За     

Таємниці Молюхового Бугра – 2008

Автор Богдана Брунченко // “Економіст”

Як чудово, що Ви заглянули на цю сторінку, адже я хочу дещо запитати: Ви ніколи не були на археологічних розкопках? Ні?! Як же багато Ви втратили!

Особливо якщо розкопки проходять на Молюховому Бугрі під керівництвом Тетяни Миколаївни Нераденко – кандидата історичних наук, професійного археолога.

Веселе життя в палатці, душевні пісні біля вогнища, запашний аромат польових квітів, обряди святкування Івана Купала і, нарешті, радість від знаходження важливого камінця або шматочка кераміки – все це робить ­­­­­­ кожен день насиченим і незабутнім. Іншими словами, Ви можете не лише буквально доторкнутись до тисячолітньої історії, а й класно відпочити… Цього літа на експедицію потрапила і я.

Чому саме ці дні стали незабутніми для мене, розкажу в кількох словах. Хоча, в кількох напевно не вийде

Розкопки проводились в Черкаській області біля села Новоселиця Чигиринського району. І хоча нас централізовано туди відвозили, ми трішки заблукали. Зате дістались місця розкопок якраз на обід. Хіба можна було подумати, що в польових умовах можливо зготувати такий смачнючий борщ!

А ще й справжній козацький куліш: такого навіть вдома не скуштуєш. Взагалі годували нас там неймовірно смачно. Одразу ж по обіді сходили на річку, яка знаходилась за 10 хвилин від нашого табору.
Наступного дня закипіла робота. Розкопки починались одразу після сніданку, десь о 8 годині. Але повірте, влітку на природі довше спати вам і самим не захочеться.

Робота цікава, тим більше, що виконуєш її в класній компанії. А саме: нас зібралося близько 30 школярів і студентів з різних куточків України. Кожного разу викопували жмені кісточок, кераміки, поодинокі кремнієві скребки і кварцити неолітичного періоду.

Кожного дня нагороджувалась людина, яка розкопала „знахідку дня”. Працювали не втомлюючись. Тим більше, що мали змогу перепочити і підкріпитись під час ранкової перерви.

До речі, не можу поскаржитись на відірваність нашого табору від цивілізації, адже за будь-чим необхідним ми навідувались в сільський магазинчик. Олег там накупив багато штучок для рибалки (у вільний час без проблем можна і порибалити в річці). Ще в селі ми без зусиль купили свіжого домашнього молока.

Були дні ще більш насичені, ніж інші. Один з таких був день, коли мене, Юлю і ще двох школярів призначили черговими на кухні. Він почався значно раніше звичайного, коли кілька відчайдух (я в їх числі) встали о 4:30, щоб зустріти світанок. Земля була встелена туманом і освічена дивним передсвітанковим світлом.

Ми пішли далеко за річку до лісової стіни, де лежали серед квітів і колосся, очікуючи, коли сонце підніметься з-за дерев. Повернувшись у табір ми з Юлею вчасно зайняли пост чергових.

День чергування – особливий.

З одного боку, це – важко, адже на тобі велика відповідальність смачно нагодувати весь табір. А з іншого, дуже цікаво, тому що ти звільняєшся від роботи на розкопках, проте маєш зовсім інший графік на весь день.

З погодою нам підфартило. Тож ми ходили купатись на річку по 2-3 рази на день. Шукаючи там безлюдні місця, можна було побачити багато прекрасного білого латаття. А якщо хтось полюбляє більш екстремальний відпочинок, то не проблема пострибати в воду з тарзанки.

Будучи на Черкащині, не можна було забути про її багату культурну спадщину. Тож в найближчий вихідний скіфи поїхали на екскурсію в столицю гетьманської держави Чигирин. Поснідали ми на Замковій горі, з якої відкривається чудовий краєвид на невелике гарне містечко і ліс. Відвідали музей Богдана Хмельницького. Заїхали і в село Суботів, у церкву Богдана Хмельницького, зображення якої будь-хто може побачити на звороті п’ятигривневої купюри.

З Суботова до табора прогулялися під дощем, який закінчився як тільки ми мокрі, голодні і втомлені, але щасливі дісталися знайомого нам села. Пам’ятаючи, що на носі була ніч Купала, дівчата одразу сплели чудові вінки, щоб згодом здійснити покладання вінків на воду. Після вечері розпочалося захоплююче святкування. Зібравши всіх навколо вогнища, Віталій Олександрович Примак – керівник нашого загону і найзавзятіший археолог експедиції – спробував описати характер дівчат по вигляду їхніх вінків. І мушу сказати, в якійсь мірі йому це вдалося.

Дочекавшись темряви, гуртом пішли до річки, слухаючи по дорозі моторошні розповіді про пошук квітки папороті. Існує багато варіацій обрядових дійств на Івана Купала. Ми обрали найцікавіші. Так, після того, як вінки уже знаходились у воді, хлопці відважно пострибали за ними. Звісно ж, не із звичайної чемності. Просто той, хто вгадав якій дівчині належить витягнутий ним вінок, отримував поцілунок від власниці, а вона в обмін – знову вдягала свою головну прикрасу.

Повернувшись, дівчата нарвали кропиви і полоскотали нею хлопців, коли вони намагались зірвати всі цукерки з дерева Купала. Також ми спалили солом’яну Марену і розвели яскраве вогнище, через яке стрибали всю ніч (принаймні половину). Ну а потім дівчата до ранку співали мелодійних українських пісень…

Зранку відсипались, проте була чудова нагода позайматись йогою. Як виявилось, одна з учасниць експедиції, Наталя – чудовий інструктор з цієї справи. Таке заняття серед природи теплим літнім ранком в оточенні друзів – одне задоволення.

Можна згадувати ще багато чудових речей, які траплялися з нами на розкопках. Але найкраще в пам’яті відбиваються привітні посмішки учасників експедиції, адже спільна праця неабияк нас згуртувала.

Звичайно ж і результати нашої роботи мали величезне значення для Тетяни Миколаївни, яка вже п’ятнадцять років досліджує поселення доби неоліту та енеоліту (друга половина V – початок другої чверті III тисячоліття до н.е.) на Молюховому бугрі в заплаві р. Тясмин. В 1999 році Тетяна Миколаївна на основі найцінніших предметів, розкопаних школярами і студентами, створила зразковий музей при закладі освіти „Туризм і краєзнавство”.

Приєднуйтесь, друзі! Обов’язково приходьте в „Скіфи” за детальною інформацією щодо наступної літньої поїздки. Тож пропоную і вам залучитись до розвитку археологічної справи в Україні. Адже вона того варта. І ви також…

Брунченко Богдана, студентка II курсу КЕФ.

Прокоментувати

Ваш імейл не розголошується. Необхідні поля позначені *

*
*