Керувати
За     

Статті на 5-ту річницю клубу

Ступак Наталія // “Економіст”

Вперше в похід потрапила з батьками в шість років. Але й досі в пам’яті той кольоровий сон. Кавказ, Північна Осетія: гори, небо, квітучі луки, бурхливі ріки.

Саме ті спогади дитинства, 5 років тому, поставили мене поряд з тими першокурсниками ФЕФ, які стали ініціаторами створення клубу романтиків, мандрівників, сильних духом людей.

Швидко пролетіли роки студенства. Позаду десятки походів, археологічних експедицій, є декілька спортивних розрядів з водного і гірського туризму, але головне надбання – це друзі, яких я зустріла саме в “Скіфах”. Вони навчили мене порядності, навчили бути зібраною, пунктуальною, фізично витривалою.

Мої плани на майбутнє – мандрувати і обов’язково захопити філософію здорового способу життя свій прекрасний колектив, в якому я зараз працюю.

Усов Олег // “Економіст”

“Внизу не встретишь, как не тянись,

За всю свою счастливую жизнь

десятой доли таких красот и чудес…”

В. Высоцкий

Що таке турклуб “Скіфи”?

Ти справді не знаєш? Думаєш – це купка дивакуватих хлопців і дівчат на фото, що на стенді біля деканату ФЕФ?! Та ну… Це ж цілий світ! Тільки “загублений”.

Чому загублений, спитаєш ти? Тому що у вирі повсякденних проблем ми його загубили… Світ всього справжнього: справжніх друзів, справжньої історії, традицій і обрядів справжніх таки ж людей, що живуть на Україні – землі, яку ми по-справжньому любимо… Любимо пінисті потоки річок і сині вершини Карпатських гір, червоне золото світанку і тиху романтику зоряних, до запаморочення, ночей з гітарою…

Цей загублений світ насправді зовсім поруч. Я навіть можу розказати тобі по великому секрету, де знайти вхід до цього світу! На першому поверсі спорткомплексу “Економіст”, ліворуч від входу є двері з написом “Скіфи”. За ними і прихований цей світ.

Але маю до тебе серйозне застереження: будь ласка, будь обережним! Заходити за ці двері дуже небезпечно! Затягує… Звикання – майже 100%!!! Ти можеш стати одним з них. І тоді ти людина пропаща! Симптоми вже відомі: тобі стає тісно і задушно в Києві, з’являється нездоровий потяг до води, до лісу, до гір – одним словом до усього ще зовсім недавно чужого і далекого. Замість спокійно попивати колу перед телевізором, ти дертимешся на скелі і пірнатимеш з аквалангом.

Обряди на Гуцульщині цікавитимуть тебе більше, ніж останні новинки комп’ютерних ігор чи пікантні подробиці з життя Брітні Спірс. Далі – більше! Ти справді почнеш думати, що в палатці спати приємніше, ніж в ліжку, дим багаття буде приємніший, ніж будь які парфуми, а туристські пісні займуть почесне місце поруч з дисками твоєї улюбленої групи. І дуже скоро твої вчорашні знайомі будуть називати тебе “ненормальним” (“патаму шта на-а-армальные люди” люди не ходять пішки з важкими заплічниками, не проміняють гамбургер на запечену в попелі картоплю, а модельне взуття на старі кеди). А тобі буде байдуже до їхніх слів, бо ти знайшов свій “загублений” світ… І вже на жоден інший його не проміняєш! Ніколи!!

Іващишин Віктор//”Економіст”

В житті зустрічаєш багато людей: одних на якусь мить, інші залишаються в твоєму житті на кілька місяців чи років, а ще є люди, які входять в твоє життя назавжди. Навіть, якщо ви не бачились кілька років, зустріч буде бажаною, приємною і ще більш теплою. З такою людиною завжди є про що поговорити, є бажання розповісти про себе, цікаво послухати її, і головне – вона назавжди залишається твоїм другом.

Я часто згадую свої перші подорожі зі скіфами, які розвили в мені туристичний дух і, певною мірою, ствердили як людину. Згадую друзів, з якими я познайомився в туристичному клубі і з якими зараз залюбки зустрічаємося та ходимо в походи, хоча це буває і не часто. Тому що після „безтурботних” студентських років почалися „робочі будні”, які забирають більшість часу і не дають можливості ходити в серйозні тривалі походи. Але раз чи два на рік я все-таки намагаюсь кудись поїхати з командою скіфів, і ці дні запам’ятовуються надовго.

Немає нічого кращого, як забути про все і піти назустріч природі, яка забере моральну напругу від роботи та міського життя, покаже свою красу, яка спонукає творити, прагнути кращого і дасть заряд сили та енергії, щоб прожити час до наступної подорожі.

Дуже добре, що в КНЕУ є туристичний клуб „Скіфи”, я радий, що потрапив до нього і дуже вдячний людям, які створили цей клуб і за допомогою яких він тримається.

Іващишин Віктор,
головний бухгалтер ТОВ „УІФА”,
випускник КНЕУ 2001 року,
Факультет аграрного менеджменту.


Прокоментувати

Ваш імейл не розголошується. Необхідні поля позначені *

*
*